Освітньо-виховні заходи
2025-2026 навчальний рік
Секційне засідання «Актуальні проблеми української лінгводидактики» Міжнародної науково-практичної конференції «АD ORBEM PER LINGUAS. ДО СВІТУ ЧЕРЕЗ МОВИ»
14 травня 2026 року у Київському національному лінгвістичного університеті відбулося секційне засідання «Актуальні проблеми української лінгводидактики» Міжнародної науково-практичної конференції «АD ORBEM PER LINGUAS. ДО СВІТУ ЧЕРЕЗ МОВИ».
Справжнє зацікавлення та позитивні відгуки викликали виступи студентів філологічного факультету освітніх технологій КНЛУ, які представили змістовні, актуальні наукові дослідження, ґрунтовні доповіді та яскраві презентації, а саме: Атаманчук Вікторія – «Мультимедійні презентації як сучасний засіб формування читацької компетентності десятикласників», Олійник Євгеній – «Компетентнісно орієнтоване навчання лексики й фразеології української мови в 10 класах ЗЗСО», Поспішна Анна – «Естетичний та лінгвокультурний потенціал поезії «Розстріляного Відродження» у формуванні мовної ідентичності старшокласників», Салиган Дарія – «Лінгводидактичний потенціал рілзів у формуванні мовленнєвої культури одинадцятикласників», Шевчук Світлана – «Формування критичного мислення як методична проблема», Захарків Ірина – «Українські національні шедеври музики й кіно як джерело формування мовної картини світу: лінгвокультурний аспект», Швець Анастасія – «Український мовленнєвий етикет академічного листування у міжкультурній комунікації», Остапчук Анна – «Українська мова як інструмент професійної взаємодії в умовах глобалізації».
Модератори секційного засідання – завідувач кафедри української філології, професор Баган М. П., доценти кафедри Попова О. А. та Заскалета В. П. – підбили підсумки, подякували учасникам конференції та побажали творчої наснаги, нових наукових ідей, оптимізму й плідних зустрічей у майбутньому.
Гмиря Л. В.,
доцент кафедри української філології КНЛУ.
Секційне засідання «Актуальні проблеми українського мовознавства» Міжнародної науково-практичної конференції «АD ORBEM PER LINGUAS. ДО СВІТУ ЧЕРЕЗ МОВИ»
Засідання секції «Актуальні проблеми українського мовознавства» (у рамках МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «AD ORBEM PER LINGUAS / ДО СВІТУ ЧЕРЕЗ МОВИ»), що відбулося в Київському національному лінгвістичному університеті 14 травня 2026 року, пройшло у надзвичайно натхненній та творчій атмосфері, об’єднавши молодих дослідників навколо важливих питань сучасної філології. Керували секцією доценти кафедри української філології Мінчак Галина Богданівна та Пашинська Людмила Михайлівна.
Захід розпочався з обговорення когнітивно-семантичних особливостей порівнянь у сучасному пісенному дискурсі, які представила Емілія Гонсалес-Шмігель, після чого Маргарита Д’яченко розкрила тонкощі лексико-семантичних відношень синонімії та антонімії в заголовках українських книжок.
Проблеми перекладу бізнесової термінології з англійської мови фахово висвітлила Дар’я Курашкіна, а Софія Ломей презентувала актуальну доповідь «Співбесіда з роботодавцем: підготовка, поради», у якій розкрила стратегії успішної комунікації та надала практичні рекомендації для професійної самореалізації. Наукову лінію засідання продовжила Яна Марчук, детально розібравши труднощі у вживанні прийменникових конструкцій, тоді як
Оксана Савоскула занурила присутніх у тонкощі мистецтва службового листування. Особливого колориту зустрічі додала Дарина Самогородська, яка дослідила індивідуальність мовного стилю Івана Карпенка-Карого через його листи до дітей.
Також свої наукові результати представили ще кілька учасниць. Зокрема, Ірина Захарків виступила з темою «Типологія порівнянь в українській мові (на матеріалі замальовок про птахів О. Марцуна)», а Анна Остапчук проаналізувала «Дериваційну специфіку та семантику мотиваційних основ назв сучасної української зброї (на прикладі номінацій прикладкового типу)».
Ірина Барт представила дослідження «Обрядові весільні номінатеми на позначення концепту ДАР (на матеріалі звичаїв села Рожнятівки Тульчинського району Вінницької області)», а Анастасія Швець розкрила «Мовну специфіку українських армонімів періоду Війни за незалежність України (на прикладі номінацій прикладкового типу)». Завершила роботу секції Аліна Тищук ґрунтовним аналізом сучасного ергонімікону Вінниччини на прикладі назв магазинів та кав’ярень Вінниці й Гайсина.
Засідання залишило по собі приємний післясмак інтелектуального пошуку та нових відкриттів. Тепла підтримка авдиторії та цікаві питання після доповідей перетворили наукову секцію на простір для нових ідей і щирих вражень.
Такі зустрічі дарують впевненість у власних силах, стаючи важливим кроком на шляху до майбутніх наукових і професійних успіхів!
Ломей Софія,
студентка групи СОукр09-25 КНЛУ.
Перемоги, що надихають: студентки 4 курсу здобули призові місця на Всеукраїнському конкурсі наукових робіт з української мови, літератури (з методиками їх викладання)
Вітаємо студенток 4 курсу освітньої програми «Українська мова і література, англійська мова, зарубіжна література», які вибороли призові місця на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт з української мови, літератури (з методиками їх викладання)!
Анастасія Буренкова здобула ІІ місце в секції з методики навчання української мови та літератури з науковою роботою на тему «Мультисенсорний підхід у вивченні української лірики молодшими підлітками». Науковий керівник — Попова Олена Анатоліївна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української філології.
Софія Макаренко здобула ІІ місце в секції з української мови з науковою роботою на тему «Мовна специфіка назв кав’ярень м. Києва (на матеріалі номінацій Дарницького, Деснянського, Дніпровського, Печерського та Подільського районів)». Науковий керівник — Заскалета Валентина Петрівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української філології.
Олена Жабчик здобула ІІ місце в секції з української мови з науковою роботою на тему «Неофіційний антропонімікон села Колодязного Рівненської області: мовна специфіка та тенденції у творенні прізвиськ». Науковий керівник — Заскалета Валентина Петрівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української філології.
Вітаємо студенток та наукових керівників! Бажаємо продовження і розширення дослідницьких пошуків, успішного втілення наукових ідей, нових здобутків та перемог!
***
Фінальний (другий) етап Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт – 2026 проводився 16-17 квітня 2026 року на факультеті української філології та журналістики імені Андрія Малишка УДУ імені Михайла Драгоманова. Із 1 по 10 квітня 2026 року експертна галузева комісія провела заочне рецензування студентських наукових робіт. 16 квітня конкурсанти, які пройшли на другий етап Конкурсу, захищали свої роботи у форматі дистанційної науково-практичної конференції. За результатами двох етапів Конкурсу галузева комісія визначила переможців. Цього року у фінальному етапі конкурсу змагалися учасники з 18 вищих навчальних закладів України.
Фразеологізми без «загадки за сімома печатями»: як студенти-україністи відкривали абітурієнтам світ української мови
10 квітня 2026 року студенти-україністи разом із учнями ліцею № 172 «Нивки» взяли участь у пізнавальному заході «Поринь у світ української мови». Одинадцятикласники завітали до університету разом зі своїми вчителями: Л. О. Козубенко, Н. В. Остапенко, Н. В. Стародуб та Н. І. Шевчук.
Програма заходу була насиченою: екскурсія університетом відкрила перед абітурієнтами нові освітні горизонти, презентація освітньої програми «Українська мова і література, англійська мова, зарубіжна література» від завідувачки кафедри української філології, доктора філологічних наук, професора М. П. Баган окреслила перспективи фахового зростання, а інтерактивний блок «Готуюся до НМТ з української мови» допоміг зануритися в атмосферу майбутніх випробувань.
Особливо цікавою для старшокласників стала захоплива подорож у світ української фразеології, до якої їх запросили студентки 2–4 курсів — Анастасія Буренкова, Олена Жабчик, Софія Макаренко, Софія Біла, Єлизавета Демчук, Сабіна Запольська, Ірина Захарків, Аліна Тищук, Анастасія Швець та Валерія Настенко. Під керівництвом доцентів кафедри української філології КНЛУ О. А. Попової та Л. В. Гмирі дівчата провели інтерактивну гру-тренажер «Володар та володарка слова» та допомогли старшокласникам по-новому відкрити світ української мови. Переможцями гри стали: І місце — Колодницька Анастасія, Тарадай Еліна; ІІ місце — Введенська Анна, Толстіков Богдан; ІІІ місце — Охременко Вікторія, Пелешенко Анастасія.
За словами класних керівників, навіть дорогою додому учні не полишали мовної гри: в метро вони жваво спілкувалися фразеологізмами, ділилися враженнями та з інтересом обговорювали своє перше знайомство з університетом, який зовсім скоро може стати частиною їхнього життя.
Ми будемо щиро раді навчати таких активних і допитливих студентів уже наступного року!
P.S. «День відкритих дверей став для мене теплим і цінним досвідом. Я була рефері та проводила гру з фразеологізмів для 11 класу: учні були активні й зацікавлені, а ігровий формат допоміг краще засвоїти матеріал. Фразеологізм «іти за російським кораблем» був лише одним із прикладів, але саме він виявився для учнів найбільш неочікуваним — їм було особливо цікаво пояснювати його значення та підбирати синоніми. Також я провела екскурсію для учнів, ділилася власним досвідом і створювала дружню атмосферу. Учні зустріли мене оплесками, а їхні відгуки були щирими. Одна з учениць зазначила, що очікувала на формальну екскурсію, але була приємно здивована живим спілкуванням. Загалом цей день підтвердив ефективність інтерактивного навчання». (Ірина Захарків, студентка групи СОукр 11-23).
«На мій погляд, цей захід став для мене абсолютно новим досвідом. Раніше я не відвідувала дні відкритих дверей університету, але цього разу змогла стати відповідальною частинкою організації заходу для студентів. Зазвичай я працюю з учнями 6–8 класів, викладаю англійську мову, але цього разу мені вдалося знайти спільну мову з одинадцятикласниками. Вони запитували мене про особливості моєї спеціальності. Через обмежений час я змогла розповісти лише про ключові моменти навчання, але насправді студент, який навчається в цьому університеті, має стільки всього цікавого: вивчення сучасної української літературної мови у висококваліфікованих викладачів, які справді знають свою справу; можливість опанувати інші мови, подорожувати та розуміти іноземців; знаходити багато друзів, займатися танцями, волейболом, баскетболом тощо; не боятися виступати на сцені перед публікою; правильно викладати за допомогою різних педагогічних методик; психологічно розуміти дітей та підлітків. Саме це допомогло мені під час заходу, де було дуже багато одинадцятикласників. Я обов’язково орієнтувала свою невелику групу учнів щодо етапів конкурсу. Мені дуже сподобалося працювати зі школярами – це був чудовий досвід для мене». (Аліна Тищук, студентка групи СОукр 11-23).
«Вчорашній день залишив дуже теплі емоції. Ми проводили гру на знання фразеологізмів, і це був той випадок, коли навчання реально захоплює. Атмосфера — жива, активна, з гумором і здоровим азартом. Було круто бачити, як усі включилися в процес і почали «ловити» значення не просто логікою, а ще й інтуїцією. Я була в ролі вчителя — керувала грою, спрямовувала команду, слідкувала за ходом і намагалась тримати баланс між дисципліною та легкістю. І, чесно, це дало мені відчути, що мені комфортно в цій ролі: пояснювати, організовувати, підтримувати. Наша команда виборола 2 місце — і це дуже гідний результат. Було відчуття справжньої командної роботи, де кожен зробив свій внесок. Після цього дня залишилось не тільки задоволення від гри, а й внутрішнє відчуття: я на своєму місці, коли працюю з людьми і знаннями». (Анастасія Швець, студентка групи СОукр 11-23).
«Хочу подякувати за цей неймовірний досвід та гру! (І звичайно окреме дякую своїй найактивнішій команді)» (Анастасія Буренкова, студентка групи СОукр 11-22).
«Бажаю майбутнім абітурієнтам навчатись в університеті своєї мрії та завжди йди до своєї мети! (Софія Макаренко, студентка групи СОукр 11-22).
«Проведення гри – це не лише весело, а і, насправді, пізнавально. Ти вчишся взаємодіяти з учнями не як студент, а майбутній педагог, адже застосовуєш у такій формі зокрема методи для концентрації уваги, яку потрібно втримати протягом усього процесу. Крім того, це ще й було дуже весело, тож безмежно дякую за таку можливість вже на 2 курсі відчути себе справжньою вчителькою)». (Валерія Настенко, студентка групи СОукр 08-24).
«Мій перший досвід взаємодії з учнями 11-го класу залишив дуже приємні враження. Ми пригадували фразеологізми в ігровій формі. У перші хвилини гри учням було не зовсім зрозуміло, що саме потрібно робити, але згодом вони швидко включилися в роботу, і нам вдалося знайти спільну мову та налагодити хороший контакт. Моя команда, на мою думку, була найактивнішою та найлегшою у спілкуванні. Старшокласники швидко орієнтувалися в завданнях і дуже вправно відгадували слова. Хоча моя команда і не перемогла, я вважаю їх великими молодцями, адже вони проявили активність, зацікавленість і командний дух. Особливо приємно було чути слова вдячності від учнів — для мене це стало справжньою особистою перемогою». (Софія Біла, студентка групи СОукр 11-23).
«День відкритих дверей на нашому факультеті я запам’ятаю надовго, оскільки вперше мала змогу проводити гру з учнями на знання фразеологізмів. Спочатку я трохи хвилювалася, але атмосфера швидко стала легкою та дружньою. Ми аналізували фразеологізми, обговорювали їхні значення та підбирали синоніми. Хлопці жартували та щиро намагалися все запам’ятати. Для мене це був цінний досвід: я відчула себе в ролі викладача, а день залишив теплі враження та ще більше заохотив працювати з учнями». (Єлизавета Демчук, студентка групи СОукр 11-23).
«Гра-тренажер на знання фразеологізмів пройшла просто чудово! Учасники змагалися в командах, пояснюючи значення фразеологізмів і відгадуючи їх за описами. Мені було дуже приємно спостерігати за завзяттям дівчат і тим, як оргінально вони намагалися пояснювати й запам’ятовувати фразеологізми. У підсумку їхня команда посіла почесне 3-є місце, і я щиро раділа разом із ними, адже це була й моя маленька перемога». (Сабіна Запольська, студентка групи СОукр 11-23).
«Поки ми проводили гру-тренажер «Володар та володарка слова», я з усмішкою спостерігала за старшокласниками й серцем поверталася в минуле – згадувала свої шкільні роки та часи роботи в рідній школі № 172, яка тепер стала ліцеєм «Нивки». Щиро дякую вчителям ліцею за підготовку таких розумних, активних і допитливих учнів! До нових зустрічей!» (Л. В. Гмиря – к. філол. н., доцент, доцент кафедри української філології).
Гмиря Л.В.,
доцент кафедри української філології КНЛУ.
Крок уперед: мій сценічний досвід у КНЛУ
Сьогодні я вперше виступала на сцені КНЛУ, беручи участь у педагогічному батлі ФФОТ, і це був для мене дуже цінний досвід. Особливо цікаво було не лише бути на сцені, а й побачити все закулісся — відчуття підготовки, хвилювання, трошки командної роботи. Перед виступом я відчувала хвилювання, але воно було скоріше приємним і навіть додавало енергії. Уже під час самого виступу я поступово заспокоїлася і змогла зосередитися на тому, що роблю. Мені дуже сподобалась атмосфера — цей «двіж», живі емоції, люди, які горять своєю справою. Це мотивує і дає бажання розвиватися далі в цьому напрямку. Якщо говорити про те, що можна покращити, я б звернула увагу на: дикцію, впевненість, жести, контакт з аудиторією, темп мовлення). Думаю, з практикою це стане значно кращим. Загалом, цей виступ став для мене не просто новим досвідом, а ще одним кроком у розвитку. Хоча я вже виступала на сцені раніше, саме ця атмосфера, формат і закулісне життя відкрили для мене сцену по-новому. Я відчула ще більше впевненості і зрозуміла, над чим варто працювати далі. Це був крутий поштовх рухатися вперед і ще активніше реалізовувати себе на сцені.
Анастасія Швець,
студентка групи СОукр 10-23 КНЛУ.
Шановні абітурієнти, запрошуємо вас на День відкритих дверей, який відбудеться у Київському національному лінгвістичному університеті. Кафедра української філології готує для вас дуже насичений та цікавий івент. Пропонуємо вам ознайомитися з програмою.
Щиро вітаємо наших переможниць ІІІ (міського) етапу ХХVI Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика
Українська мова без шаблонів: зустріч із юними дослідниками МАН Київської області
27 січня 2026 року, попри знеструмлення, холод і поганий зв’язок, плідно поспілкувалися з юними дослідниками Малої академії наук Київської області на засіданні філологічної школи «Українська мова без шаблонів: вивчення, аналіз, дослідження». Обговорили особливості вивчення мов і студентської науково-дослідницької роботи в Київському національному лінгвістичному університеті. Викладачі звернули увагу на ті теми, які ще чекають своїх дослідників, наголосили на важливих методологійних засадах виконання сучасних наукових студій. Чарівні й натхненні студентки Світлана Шевчук і Аліна Тищук поділилися власним досвідом презентування наукових праць на всеукраїнських конкурсах і конференціях.
Завзяття школярів братися за складні наукові теми, вибудовувати й обґрунтовувати власну позицію завжди зворушувало, а цього року їхня стійкість особливо вразила: попри холод, тривоги, брак зв’язку, дослідницький запал молоді не згасає. Здається, ці обставини лише зміцнили її мотивацію, самодисципліну та інтерес до науки. Це гідна позиція світоглядно зрілих людей, які протиставляють варварству дорослих московських зайд силу знань, зосередженість і наукову творчість.
Тішимося, поважаємо, підтримували й будемо підтримувати.
Натхнення, впевнених виступів, цікавих дискусій і захопливих наукових відкриттів усім учасникам Малої академії наук!
Баган М.П.,
професор кафедри української філології КНЛУ.
Круглий стіл «Мовна траєкторія сучасної професійної освіти»
9 грудня 2025 року студенти І курсу групи СОукр09-25 філологічного факультету освітніх технологій та викладачі кафедри української філології доценти Пашинська Л. М. та Школа Г. М. взяли участь у засіданні Круглого столу «Мовна траєкторія сучасної професійної освіти», організованого нашим давнім партнером – кафедрою бізнес-лінгвістики Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Тематика виступів була надзвичайно цікавою, що, без сумніву, сприятиме підвищенню фахової мовної підготовки наших студентів.
На засіданні Круглого столу студентки групи СОукр09-25 представили різні теми, пов’язані з культурою, етикою та якістю професійного мовлення, які неабияк зацікавили слухачів. Бутузова Марія у доповіді «Синтаксис професійного мовлення» розкрила, як особливості побудови речень впливають на фахову комунікацію. Доповідачка довела, що вміння правильно формулювати речення та структурувати текст — є запорукою точного, логічного та зрозумілого викладу інформації. Гонсалес-Шмігель Емілія зосередилася на темі «Психологія та мораль сучасного лідера». У доповіді було розкрито образ керівника як гармонійного поєднання психологічної зрілості, емоційного інтелекту та високих моральних принципів. Кесслер Аліса дослідила «Труднощі у вживанні прийменникових конструкцій». Вона визначила, що основними причинами помилок є міжмовна інтерференція, брак граматичних знань та перенесення розмовних конструкцій у письмо. Корж Анна представила роботу про «Особливості вживання дієслів у професійному мовленні». Дослідження показало, що усвідомлене і грамотне використання дієслівних форм не лише підвищує якість професійного мовлення, а й сприяє ефективній комунікації, формує довіру до фахівця та забезпечує чітке виконання професійних завдань. Курашкіна Дар’я висвітлила питання «Культура спілкування і сучасне ділове спілкування та професійна етика». У доповіді підкреслено актуальність цих аспектів, оскільки вони відіграють ключову роль у формуванні ефективних взаємин і довіри. Ломей Софія торкнулася соціально важливої теми «Проблеми дискримінації людини та шляхи їх вирішення», сфокусувавшись на мовній дискримінації. Доповідачка пояснила, що ця проблема виникає через упередження та стереотипи, які створюють бар’єри у правах. Шляхами подолання було названо прийняття чітких законів, забезпечення умов для рівного доступу всіх до послуг та, перш за все, розвиток культури толерантності, яка цінує мовне різноманіття. Марчук Яна розкрила «Національні особливості ділового етикету», акцентувавши увагу на українському контексті. Було показано, що український діловий етикет поєднує європейські стандарти з локальними традиціями, включаючи формальність на початку відносин, важливість особистих стосунків і довіри, а також прямість із тактом у дискусіях. Мельник Яна представила доповідь про «Ораторське мистецтво як умову переконання», наголосивши, що справжнє красномовство – це не просто набір слів, а поєднання щирості, глибоких знань та емоційного впливу. Пустинник Анастасія у виступі проаналізувала «Паронімію як стилістичний засіб і як ваду тексту». У доповіді прозвучала думка, що схожі за звучанням слова мають подвійний характер: вони можуть як збагачувати й увиразнювати текст, так і стати мовленнєвою вадою, якщо вжиті неправильно. І наостанок Савоскула Оксана присвятила свою доповідь «Етичним вимогам до спілкування по телефону». У ній були розглянуті основні правила: ввічливість, тактовність, культура мовлення та повага до часу співрозмовника.
Зустріч із Оксаною Якименко-Ломон – к. філол. н., викладачем української мови як іноземної ННІ філології КНУ ім. Т.Шевченка
3 грудня 2025 року відбулася зустріч бакалаврантів і магістрантів філологічного факультету освітніх технологій, які навчаються за освітніми програмами «Українська мова і література, англійська мова, зарубіжна література», «Українська мова і література, англійська мова» з О.В. Якименко-Ломон – к. філол. н., викладачем української мови як іноземної, асистентом кафедри української філології для іноземних громадян ННІ філології КНУ ім. Т.Шевченка.
Тема зустрічі викликала значний інтерес і серед здобувачів освіти, і серед науково-педагогічних працівників. На цьому заході викладачка поділилася з майбутніми вчителями української мови та літератури своїм досвідом роботи з іноземцями. Але найбільше всіх зацікавив навчальний посібник, автором якого є О. Якименко-Ломон. Відеокурс «Україна: історія та сучасність» призначений для вивчення української мови як іноземної на рівні В1-С1 і має на меті ознайомити студентів-іноземців з історією та культурою України.
Зустріч була цікавою й корисною не лише для здобувачів педагогічної освіти, а й для досвідчених викладачів і з погляду укладання посібника (добір відео, попередня підготовка до перегляду відеоматеріалів, проведення власне аудіювання, робота з іноземцями після перегляду відео – у який спосіб, які завдання, навіщо саме такі завдання тощо), і з погляду викладання.
Спілкування було насиченим, адже викладачі кафедри і студенти мали можливість поставити запитання й отримати вичерпні відповіді.
Гмиря Л.В.,
доцент кафедри української філології КНЛУ.
Результати І етапу ХХVI Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика
27 жовтня 2025 року в Київському національному лінгвістичному університеті стартував І-й етап ХХVI Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика
Мета конкурсу – піднесення престижу української мови, популяризація її серед студентської молоді.
Кафедра української філології КНЛУ запрошує студентів усіх курсів Київського національного лінгвістичного університету до участі в конкурсі знавців української мови.
Цьогоріч конкурс відбуватиметься в дистанційній формі. Для того, щоб подати заявки для участі в конкурсі, потрібно до 12 листопада 2025 року попередньо зареєструватися, надіславши заявку в Teams (приватним повідомленням) Пашинській Людмилі Михайлівні.
Відкриття конкурсу з оголошенням умов його проведення, а також перший дистанційний етап відбудеться 13 листопада 2025 року о 15:00 онлайн на платформі Microsoft Teams.
За деталями та довідками щодо умов проведення конкурсу звертайтеся на електронну адресу кафедри української філології kaf.ufs@knlu.edu.ua.
Питання українськомовної ідентичності як ніколи на часі!
28 жовтня 2025 року, мала нагоду долучитися до зустрічі з мовознавцем, перекладачем, журналістом Юрієм Шевчуком, професором Колумбійського університету (США).
Юрій Шевчук не лише висвітлив найнагальніші проблеми стану української мови та ідентичности у час війни, а й зініціював чимале обговорення стану та практики життя мови.
Рада, що й сама змогла долучитися до діалогу, порушивши проблему пошуку заходів, що спонукають молодь до вибору українськомовного спілкування. Мені імпонує висловлена Юрієм Шевчуком позиція, що ми, як учителі/наставники учнів, можемо «або запалити, або спалити» зацікавленість молоді в переході на українську, підтримувати її використання в усіх площинах життя підлітків.
Дякую Сумському державному університету за організацію та модерацію зустрічі!
Анна Поспішна,
студентка групи МСОукр 04-25 КНЛУ.
Радіодиктант національної єдності - 2025
27 жовтня 2025 року викладачі і студенти Київського національного лінгвістичного університету писали Радіодиктант національної єдності.
Доцент кафедри української філології Пашинська Л. М.: Ця подія є доброю традицією, яка обʼєднує українців по всьому світу. Приємно було цьогоріч долучитися і нам зі студентами груп МЛф06,07-25 факультету романської філології і перекладу до написання диктанту під чудовою назвою «Треба жити». Враження лише позитивні і від організації заходу, і від змісту диктанту, і від того, що зранку був створений святковий настрій. Текст диктанту зрозумілий, простий, але в той же час — повчальний, життєствердний, бо «треба жити цікаво», «треба любити свій дім, навіть якщо він тимчасовий і далекий від справжнього дому», «треба приносити щастя тим, кого любимо», «справжнім виявляється тільки те, за що не можна схопитися руками: спогади, сміх, любов», «ми будемо жити цікаво і заради тих, хто після нас говоритиме нашою мовою»! Тримаємося — Переможемо!
Доцент кафедри української філології Гмиря Л. В: Цей диктант про нас сьогодні: про те, як ми тримаємося, боремось і не втрачаємо віри. Слухаєш — і впізнаєш себе.
«Цей диктант для мене більше ніж просто текст. Це акт єднання поколінь. Спочатку трохи охопила паніка,але потім була змога видихнути.Під час написання мене настільки охопили думки про слова ,які я пишу,тому правильність написання вже не хвилювала. Певні фрази цього тексту не просто відгукуються,а засідають в душі. Я вдячна за можливість писати і бути частиною такого експіріенсу. Думаю тепер кожен з нас буде жити,любити і говорити те,щодумаєш» (Білоцерковець Анастасія, студентка групи СОукр08-24 ФФОТ).
«Радіодиктант — це не лише про формальне написання, а справжнє єднання сердець українського народу. Особисто для мене він є символом нашої спільної внутрішньої сили та любові до рідної мови. Написання радіодиктанту ще зі шкільних часів стало для мене доброю традицією, яка потім унаслідок Повномасштабної війни набула нових, ще глибших сенсів. Цьогорічний текст «Треба жити» дійсно запав у душу, адже він змушує задуматися над тими важливими речами, яким ми раніше не надавали такого великого значення: уміння цінувати кожну мить, спогади, скарби рідної землі та культури. Шануймося та єднаємося, тоді ми і справді житимемо всупереч історії та усім важким обставинам» (Настенко Валерія, студентка групи СОукр 08-24 ФФОТ).
«Текст цьогорічного Радіодиктанту справді проходить крізь душу. Він торкається й того, що ми відчуваємо щодня: наші слабкості та нашу силу. Тут є і повсякденне життя під обстрілами – ми все одно «гладимо котів, збираємо гриби, веземо цуценят із фронту на Інтерсіті», «цілуємося, коли випадає нагода, та кажемо те, що думаємо». Особливо зворушує, що авторка тексту згадує про допомогу іншим – здачу крові, підтримку тих, хто поруч. І водночас у тексті відчувається наша незламність: ми не схиляємось перед нашими ворогами, не «скніємо у вічній гризоті», як вони, а продовжуємо жити, любити й діяти. Цей диктант – нагадування про те, що навіть у найскладніші часи життя продовжується, і в кожному слові чи погляді проявляється наша сила, людяність і єдність. Живімо «зарадитих, хто після нас говоритиме нашою мовою», «не в пів сили, не трошки, не завтра не після», бо жити треба! (Михайлюк Вікторія, студентка групи» СОукр 08-24 ФФОТ).
«Мені дуже сподобався зміст цього твору, адже він надзвичайно актуальний сьогодні, коли ми живемо у час війни. Одразу виникає запитання: що може бути гірше? Ми знаємо значення слів «балістична ракета» і «далекобійний дрон» — від цього аж мурашки по шкірі. Справді, нині ми живемо одним днем, тому вислів «Треба цілуватися, коли випадає нагода, і казати те, що на думці» звучить особливо щиро та правдиво. Мене також зачепив момент, коли Ольга Сумська зробила помилку під час читання диктанту. Це було несподівано, і, мабуть, багато хто з тих, хто писав, просто закреслили те речення. Але головне не в цьому. Як зазначила моя одногрупниця Валерія Настенко, суть диктанту полягає не лише у правильному написанні, а в тому, що ми всі зібралися разом — українці в Україні, за кордоном, усі, хто любить і шанує нашу мову та націю, і я повністю підтримую її думку, адже це відчуття єдності, спільності, любові до рідного слова, на мій погляд, і є найважливішим» (Калита Тетяна, студентка групи СОукр 08-24 ФФОТ).
«Цей диктант переплітається з сучасністю. Має гарні побутові дії: «треба гладити котів, збирати гриби». Ці речі в диктанті є приємними і роблять його цікавим і приємним для мене. До того ж трапляються в диктанті такі речі, як балістичні ракети, пов’язані з війною, але це є сучасністю для українців. Пишучи цей диктант, ми переживаємо однакові емоції і він торкається кожного» (Чередніченко Леся, студентка групи СОукр 08-24 ФФОТ).
«Незважаючи на деякі труднощі цьогорічного диктанту, я все-таки рада, що брала участь у цьому досвіді. Текст твору відгукнувся в серцях кожного і спонукав людей до роздумів. Найголовніше те, що він об’єднав усіх нас, українців, у спільну, велику, дружню команду. Це дуже важливо, адже у ці нелегкі для нас часи бути разом і мати спільну мету – захищати рідну мову та розвивати її. Усі ті емоції, які виникали під час написання диктанту – не важливо, позитивні чи негативні – довели одне: ми живі, і ми люди. Це неабияк надихає боротися далі й творити. Я вдячна за цей досвід і з нетерпінням чекаю, що нас чекатиме наступного року» (Пустинник Анастасія, студентка групи СОукр 09-25 ФФОТ).
«Не хотілося б повторювати те, що вже було сказано, але без цього я не зможу висловити свою думку. Диктант спочатку виявився для мене важким навантаженням, адже я не звикла швидко писати й іноді збивалася. Проте це не завадило мені відчути саму суть тексту, ту думку, яку він передавав. Деякі речення справді змусили замислитися над власним життям. Я вдячна всім за те, що ми сьогодні незважаючи на всі всупереч,написали цей диктант разом» (Савоскула Оксана, студентка групи СОукр 09-25 ФФОТ).
«Радіодиктант був цікавим і пізнавальним. Це чудова нагода перевірити свої знання української мови та відчути єдність із усією країною. Під час написання панувала особлива атмосфера схвильованості й натхнення» (Курашкіна Дарья, студентка групи СОукр 09-25 ФФОТ).
Участь викладачів кафедри у круглому столі, присвяченому 90-річчю від дня народження члена-кореспондента НАН України, доктора філологічних наук, професора І. Р. Вихованця
Щиро дякую організаторам круглого столу, присвяченого 90-річчю від дня народження члена-кореспондента НАН України, доктора філологічних наук, професора Івана Романовича Вихованця й усім учням видатного українського граматиста за цікавезний аналітичний захід, глибокі й пізнавальні доповіді. Важко переоцінити внесок Івана Романовича в концептуалізацію української функційної граматики, ієрархізацію частин мови, розвиток семантичного синтаксису й теорії валентності, умотивоване переосмислення статусу багатьох форм і конструкцій. Його праці – то «галактика граматичної системи», за влучним висловом проф. А.П.Загнітка, «гармонія логіки й відчуття глибини мови», зі слів проф. М.І.Степаненка. Мене особисто завжди вражало вміння Івана Романовича вивищуватися в обґрунтованих теоретичних узагальненнях і віртуозно пояснювати їх доступною і навіть поетичною мовою. Тішуся доробком і потужною школою учнів великого мовознавця. Зануритися в його наукові праці трохи можна тут: https://chtyvo.org.ua/authors/Vykhovanets_Ivan/
Плекаймо граматику: у ній логіка нашої мови.
Баган М. П.,
професор кафедри української філології КНЛУ.
Опис події