Освітньо-виховні заходи

2024/2025 навчальний рік

Участь викладачів кафедри у Всеукраїнському вебінарі-тренінгу "Методологічний інструментарій дослідження в галузі лінгводидактики"

          На платформі Наукового товариства “Modus” кафедра методики викладання української та іноземних мов і літератур гуртує університети України. 29 листопада 2024 року відбувся Всеукраїнський вебінар-тренінг “Методологічний інструментарій дослідження в галузі лінгводидактики”, який провела доктор педагогічних наук, професорка Олеся Любашенко. Учасниками вебінару стали завідувачі кафедр, гаранти освітніх програм, наукові керівники магістерських і докторських досліджень разом зі своїми магістрантами, аспірантами, докторантами з університетів України, зокрема: кафедри педагогіки та методики навчання іноземних мов і кафедри української філології Київського національного лінгвістичного університету; кафедри англійської філології та методики навчання англійської мови Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, кафедри іноземної філології та освітніх технологій Національного університету “Чернігівський колегіум” імені Т. Г. Шевченка; кафедри англійської філології та лінгводидактики Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка; кафедри германської філології та методики викладання іноземних мов Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя; кафедри іноземних мов і новітніх технологій навчання Житомирського державного університету імені Івана Франка.

          Вебінар з проблем грамотного вибору методів наукового дослідження, використання різних моделей експерименту, опису кейсів, методів кореляції зацікавив представників різних лінгводидактичних напрямків, зокрема освітніх програм: “Теорія та методика навчання мов і літератур” (гарант- д.пед.н., проф. В’ячеслав Шовковий); “Теорія та методика навчання української мови і літератури та іноземної мови в старшій профільній школі” (гарантка — д.пед.н., проф. Олеся Любашенко); “Викладання європейських мов на основі комбінованих технологій (англійська мова і друга західноєвропейська мова); “Сучасні наукові освітні студії: педагогіка, методика навчання іноземних мов і культур, наукова англійська мова)” (гарантка — д.пед.н, проф. Валентина Черниш), “Освітні, педагогічні науки” (гарантка — д.пед.н., проф. Ірина Задорожня).

          Лекція і тренінг авторства Олесі Любашенко мотивував учасників вебінару обговорити перспективи напрацювання українськими університетами спільних засад в обґрунтуванні методологічних інструментів у навчанні мов. Поєднання кількісної і якісної наукових методологій, долання проблем малої вибірки, дотримання етичних норм дослідження навчання учнів середньої школи, апробацію під час педагогічної практики обговорювали к.пед.н., доц. Олена Попова (ОП “Українська мова і література, англійська мова”), к.пед.н., доц.  Ганна Подосиннікова (ОП “Середня освіта (англійська мова і література)”), к.пед.н., доц. Тамара Литньова (ОП “Середня освіта (англійська мова та література)”; к.пед.н., доц. Світлана Смоліна (ОП “Середня освіта (англійська мова та зарубіжна література)”, докторка філософії Оксана Даниленко (ОП “Середня освіта. Англійська мова, німецька/французька мови та літератури, зарубіжна література”). Своєю чергою, магістранти і докторанти висловили потребу узгодження традицій опису методології дослідження в Україні з правилами оформлення магістерських і докторських праць у європейських університетах.

Лекція Л.В.Мовчун "Поетична лексика української мови та її інтерпретація в загальномовному тлумачному словнику активного типу"

          25 листопада рамах наукового семінару відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови НАН України здобувачі освіти й НПП кафедри прослухали й обговорили відкриту лекцію Лесі Вікторівни Мовчун, доктора філологічних наук, старшого наукового співробітника відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови НАН України, на тему «Поетична лексика української мови та її інтерпретація в загальномовному тлумачному словнику активного типу». Дякуємо за цінний досвід аналізу поетичної мови, змістовно насичену лекцію й неймовірно естетичні віршовані ілюстрації.

Зустріч із Оксаною Якименко-Ломон – к. філол. н., викладачем української мови як іноземної ННІ філології КНУ ім. Т.Шевченка

          18 листопада 2024 року відбулася зустріч бакалаврантів і магістрантів філологічного факультету освітніх технологій, які навчаються за освітніми програмами «Українська мова і література, англійська мова, зарубіжна література», «Українська мова і література, англійська мова» з О.В. Якименко-Ломон – к. філол. н., викладачем української мови як іноземної, асистентом кафедри української філології для іноземних громадян ННІ філології КНУ ім. Т.Шевченка.

           Тема зустрічі викликала значний інтерес і серед здобувачів освіти, і серед науково-педагогічних працівників. На цьому заході викладачка поділилася з майбутніми вчителями української мови та літератури своїм досвідом роботи з іноземцями. Але найбільше всіх зацікавив навчальний посібник, автором якого є О. Якименко-Ломон. Відеокурс «Україна: історія та сучасність» призначений для вивчення української мови як іноземної на рівні В2-С1 і має на меті ознайомити студентів-іноземців з історією та культурою України.

           Зустріч була цікавою й корисною не лише для здобувачів педагогічної освіти, а й для досвідчених викладачів і з погляду укладання посібника (добір відео, попередня підготовка до перегляду відеоматеріалів, проведення власне аудіювання, робота з іноземцями після перегляду відео – у який спосіб, які завдання, навіщо саме такі завдання тощо), і з погляду викладання.

            Спілкування було насиченим, адже викладачі кафедри і студенти мали можливість поставити запитання й отримати вичерпні відповіді.

 

          Гмиря Л.В.,

         доцент кафедри української філології КНЛУ.

Результати І етапу ХХV Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика

                                           30 жовтня 2024 року стартував ХХV Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика

 

          Мета Конкурсу – сприяння утвердженню статусу української мови як державної, піднесення її престижу, виховання у молодого покоління українців поваги до культури й традицій українського народу.

          Мовний марафон традиційно розпочався у День української писемності та мови й об’єднав учнів закладів загальної середньої освіти, слухачів закладів професійної освіти, а також студентську спільноту закладів вищої освіти. 

          Студенти братимуть участь у трьох етапах: університетському, обласному та всеукраїнському. 

          Київський національний лінгвістичний університет традиційно долучився до участі в Конкурсі, і 30 жовтня був проведений І етап. Цьогоріч конкурсну роботу писали 39 студентів різних факультетів та курсів університету.

                                                                  Щиро вітаємо переможців Конкурсу та їхніх наукових керівників!

                                                     Бажаємо всім невпинного руху вперед, задоволення від навчання і професійної діяльності,

                                                                                подальших творчих перемог, успіхів та звершень!

 

Аспірант кафедри української філології Олександр Черкас про шкільне шевченкознавство в епоху диджиталізації

          Початок листопада був плідним для кафедри української філології КНЛУ на запрошення взяти участь у цікавезних науково-методичних конференціях, семінарах, форумах тощо. Зокрема, наші НПП разом із бакалавратами й магістрантами спеціальності 014.01 Середня освіта (Українська мова і література) стали учасниками науково-методичного тренінгу «Традиційні й інноваційні методи викладання української мови та літератури», який організував Центр професійного розвитку, менторства та тьюторства НТУ «Дніпровська політехніка». Понад 70 освітян з усієї України зібралися для обміну досвідом, спільного розв’язання актуальних проблем, пошуку нових педагогічних підходів і опанування сучасних методів. Так, у межах форуму обговорювали важливі теми сучасного викладання: виклики впровадження НУШ (Ірина Пасько), ), лінгводидактичні особливості подання орфографічних новацій (Неонілла Баракатова), методика використання літературного краєзнавства в навчально-виховному процесі (Валентина Луценко), діяльнісний підхід у формуванні аналітичного мислення (Вікторія Романова), технології розвитку творчих здібностей на заняттях з української літератури (Анна Данюк), комунікативні стратегії в умовах Російської збройної агресії проти України (Ксенія Тараненко), практичні методи реалізації Стратегії утвердження національної та громадянської ідентичності (Оксана Рудковська).

          Захопливо пізнавальним і натхненним був виступ аспіранта нашої кафедри Олександра Черкаса про шкільне шевченкознавство в епоху диджиталізації.
          Окрилені співпрацею, впольованими ідеями, рекомендаціями, новітніми методами тощо, ми деякі випробували відразу на нашому занятті з першокурсниками-магістрантами. Так, скориставшись неоафоризмом вчительки української мови та літератури Вікторії Романової «Опановуймо ШІ, щоб він не орудував нами», мінімально описали своє місця перебування і попросили ШІ створити нам відповідні до цих описів картинки. Вийшли привабливі, омиті затишком і теплом ілюстрації, наближені до нашої українськоосінньої реальності. Це означає, що наші магістранти (Софія Ахтирська, Анастасія Решетнюк, Олександр Моторний) уміють неповторно творчо вербалізувати буденну ситуацію тут і зараз.
          Спробуйте і Ви! Упевнена: Ваше красномовство відгукнеться тихим малюнковим красномовчанням, за М. Дочинцем.

  

          Мінчак Г. Б.,

          доцент кафедри української філології КНЛУ.

Старшокласники київських ЗЗСО завітали до КНЛУ

                І до нас завітали старшокласники київських ЗЗСО. Щоб долучитися до бесіди з першокурсниками спеціальності 014.01 Середня освіта (Українська мова і література), вони вправно здогадалися про овоч у валізці, який у різних українських регіонах називають чи то бараболею, чи то бульбою, чи то ріпою, чи то мандебуркою, чи то крумплями, чи то грулями. Потім спільно приготували з того овоча тертюхи, пляцки, бараболяники, бульбаникикартофляники, бацони; зірвали на закарпатському городі парадички, патлажани, майже червоні баклажани,а на Поліссі – гурки. Посмакували й лєгумінами: андрутами, цвібаками, бомбонами. Поспівали з українською реперкою про «говір степовий із західним наріччям», побажали один одному многих літ із файними побідними днями!

 

          Мінчак Г. Б.,

          доцент кафедри української філології КНЛУ.

Майбутні вчителі української мови та літератури, англійської мови взяли участь у VІІІ науково-методичному семінарі "Лінгводидактика в загальноосвітній школі України: інтеграція науки і практики"

          Завідувачка кафедри, д.філ.н. професорка Мирослава Баган, к.пед.н, доцентка Олена Попова й к.філ.н, доценка Галина Мінчак, студенти та студентки 3-го та 4-го курсів бакалаврської освітньої програми «Українська мова і література, англійська мова, зарубіжна література» та 1 курсу магістерської «Українська мова і література, англійська мова» 1 листопада 2024 року приєдналися до цьогорічного форуму “Текстово-комунікативне навчання української мови: текст — у фокусі”, який проведено кафедрою методики викладання української та іноземних мов і літератур Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка.

          Участь у семінарі — це можливість знайомитися і співпрацювати як із викладачами і студентами інших університетів, так і вчителями-практиками.

“З великим інтересом слухала, як вчителі працюють з дітьми”. Софія І.

“Ми отримали можливість дізнатися про сучасні методики роботи з текстом на уроках української мови з перших рук, від тих, хто щодня працює з учнями і досліджує шляхи реалізації та ефективність текстово-комунікативного навчання”. Олена П.

“Корисно брати участь у таких заходах. Зробила собі цікаві нотатки”. Наталія Р.

“Найбільше сподобалася доповідь пані Світлани. Вона втілює техніки проведення синтаксичних розборів на основі художніх текстів.

Також зацікавила ідея пані Ірини використовувати ШІ на уроках мови, дозволяючи учням створювати зображення на основі ШІ”. Софія Т.

         Дякуємо завідувачу кафедри, д.пед.н, професор В’ячеславу Шовковому, кураторці семінару, д.пед.н. професорці Олесі Любашенко, колегам з кафедри методики викладання української та іноземних мов і літератур Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, за організацію семінару, атмосферу пізнання та творчості!
 

          Попова О.А.,

          доцент кафедри української філології КНЛУ.

Відкрита лекція С. О. Вербича – д. філол. н., ст. наук. співроб. відділу історії української мови та ономастики Інституту української мови НАН України - на тему "Власні назви в сучасному українськомовному просторі: функціонування, дослідження, класифікація"

          28 жовтня 2024 року здобувачі ОП «Українська мова і література, англійська мова, зарубіжна література» прослухали відкриту лекцію доктора філологічних наук, старшого наукового співробітника відділу історії української мови та ономастики Інституту української мови НАН України Святослава Олексійовича Вербича «Власні назви в сучасному українськомовному просторі: функціонування, дослідження, класифікація».

          Лекція знаного українського мовознавця була цікавою, пізнавальною і корисною, оскільки, крім іншого, порушила проблемні питання сучасних ономастичних досліджень, правопису власних назв, перейменувань об’єктів. Здобувачі освіти зможуть використати інформацію, оприлюднену С. О. Вербичем, наприклад, у зборі фактичного онімного матеріалу, у проведенні власних студій з ономастики, а також у майбутній педагогічній діяльності – гуртковій роботі з мікротопоніміки.

          Заскалета В.П.,

          доцент кафедри української філології КНЛУ.

Магія диктанту

          25 жовтня 2024 року з-поміж інших нещоденних робочих моментів був і Радіодиктант національної єдності – 2024, який охоче написали, обговорили й надихнулися бакалавранти й магістранти спеціальності 014.01 Середня освіта (Українська мова і література) . Попри різне ставлення українців до цієї 25-літньої традиції, наші студенти, уже рефлексуючи, були одностайними в її потрібності. І не лише тому, що раз на рік мають змогу писати ручкою щось довше, ніж просто підпис. Це символічно, потужно й навіть магічно (виття сирен не могло перекрити мелодії тексту). І ми, викладачі, неприховано тішимося, що маємо талановитих українських студентів, для яких рідна мова не лише калинова прикраса для святкувань, не лише солов’їні трелі, а багате, активне, щемке сьогодні й щасливе перспективне завтра.

          Хай День української писемності та мови стане щоднем для кожного з нас, у якому ми не тільки вчимо рідну мову, а щонайголовніше – живемо нею. Дихаймо нею на повні груди, бо вона несе нам щастя – бути вільними. Бо любов до свого робить нас сильнішими. Бо вона, автентична і завжди на вістрі будь-якого часу, зі своєю трагічною історією заборон і поневірянь, не дає нам впасти. Бо вона наше вчора, сьогодні і завтра.

 

          Мінчак Г.Б.,

          доцент кафедри української філології КНЛУ.

Навчаємося у вчителів-майстрів!

          У житті кожного студента педагогічних спеціальностей є особливий період навчання — це спостереження уроків.

          Прийти практикантом у школу — це нові відчуття, новий статус, нова відповідальність. Ти вже не учень чи учениця, хоч і поспішаєш галасливим коридором до класу, вслухаєшся в нові для тебе мелодії шкільних дзвоників, у кабінетах все наче звичне і знайоме: парти, дошки, зошити й підручники, але сьогодні твоє місце на останній парті і завдання в тебе не учнівські. Сьогодні ти навчаєшся у досвідчених колег, у вчителів-майстрів!

          Наші магістри-першокурсники провели декілька днів у навчальних закладах, спостерігали уроки української мови і літератури, мали можливість спілкуватися з учителями, представниками адміністрації ліцеїв, старшокласниками.

           У цьому році з нашими магістрами-першокурсниками працювали Кобзар Наталія Іванівна, заступник директора з навчально-виховної роботи, учитель української мови та літератури, Радкевич Наталія Василівна, заступник директора з навчально-виховної роботи, учитель англійської мови, Рижкова Тетяна Федорівна, учитель української мови і літератури з Ліцею № 112 імені Т. Шевченка міста Києва та Гуменчук Ольга Михайлівна, заступник директора з навчально-виховної роботи, учитель української мови та літератури, зарубіжної літератури, Кушнір Тетяна Іванівна, кандидат. пед. наук, учитель української мови та літератури, зарубіжної літератури з Ліцею №272 «Українського колежу ім. В.О. Сухомлинського».

          Дякуємо колективам навчальних закладів за участь у становленні молодих фахівців та відкривають свій освітній простір і секрети майстерності студентам КНЛУ!

                   

          Попова О.А.,

          доцент кафедри української філології КНЛУ.

          29 жовтня 2024 року о 13.10 відбудеться міжнародна гостьова лекція з теми «Російська дезінформація та її вплив на польсько-українські відносини».

          Лекцію проводить Даріуш Матерняк – доктор суспільних наук у галузі наук про безпеку, президент Фундації «Центр досліджень Польща-Україна», редактор Польсько-українського порталy polukr.net
 
          Вхід за покликанням: meet.google.com/hup-ftqh-okd
 
          Запрошуємо всіх охочих!

Оголошення про Всеукраїнський конкурс творчих робіт "Національно-патріотичне становлення молоді України"

           Інститут політико-правових та релігійних досліджень з нагоди відзначення Дня Соборності України проводить Всеукраїнський конкурс творчих робіт «Національно-патріотичне становлення молоді».
          Всеукраїнський конкурс творчих робіт «Національно-патріотичне становлення молоді» з нагоди відзначення Дня Соборності України (далі – Конкурс) проводиться Інститутом політико-правових та релігійних досліджень за підтримки:
Міністерства молоді та спорту України,
Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти,
Національної академії педагогічних наук України,
Європейської культурної асамблеї,
Київської міської державної адміністрації,
Всеукраїнського товариства «Знання» України.
          Метою Конкурсу є сприяння утвердженню української національної та громадянської ідентичності, поширення патріотичних ідей, виявлення і підтримка обдарованої молоді, заохочення до патріотичної творчості захисників і захисниць України через участь у
мистецьких проектах, підвищення рівня обізнаності про історію становлення сучасної української культури й мистецтва, створення умов для її творчого зростання.
          Пріоритетні напрямки Конкурсу:
— зміцнення національної єдності;
— консолідація українського суспільства;
— відновлення і збереження історичної пам’яті українського народу;
— національно-патріотичне виховання молоді;
— суспільний діалог задля національної ідентичності;
— героїчне протистояння Українського народу;
— свобода світогляду, віросповідання та капеланство;
— формування громадянської позиції, патріотичної свідомості, української та європейської ідентичності молоді засобами мистецтва;
— інша тематика, виходячи з пріоритетних напрямків.
          До участі у Конкурсі запрошуються: учні, члени Малої академії наук України, студенти закладів вищої освіти, аспіранти закладів вищої освіти та наукових установ України, молодь, інші зацікавлені особи.
          Конкурс проходить з 10.10.2024 по 22.01.2025.
          Прийом конкурсних робіт забезпечується з 10.10.2024 по 06.01.2025.
          Оцінювання конкурсних робіт експертною радою – до 18.01.2025
          Оголошення переможців – 22.01.2025
          З положенням про Конкурс пропонуємо ознайомитись за посиланням: https://cutt.ly/iwWIhHNq

          Конкурсні роботи направляються на е-адресу Інституту політико-правових та релігійних досліджень (e-mail: institute2014@ukr.net), вказавши у темі повідомлення «ПІБ_на Конкурс», одночасно заповнюється заявка за посиланням: https://cutt.ly/zwmpRNHN
           Щорічний Всеукраїнський конкурс творчих робіт «Національно-патріотичне становлення молоді» з нагоди відзначення Дня Соборності України засновано за ініціативи Герасименка Олександра Олександровича, Президента Інституту політико-правових та релігійних
досліджень.
          Додаткова інформація: www.facebook.com/institute2015, institute2014@ukr.net

Обговорюємо специфіку наукових досліджень: співпраця магістрантів з бакалаврантами

          25.09.2024 відбулася бесіда здобувачки ступеня магістра за ОП «Українська мова і література, англійська мова» Софії Погорілої із членами гуртка, переважно здобувачами ступеня бакалавра за ОП «Українська мова і література, англійська мова, зарубіжна література», на тему «Магістерська кваліфікаційна робота методичного спрямування: виклики й здобутки». Софія Погоріла представила результати свого кваліфікаційного дослідження, розповіла про особливості його виконання. Бакалавранти забезпечили гості цікаву апробацію, поставивши несподівані запитання. Софія Погоріла зі свого боку поділилася враженнями про специфіку навчання в магістратурі, набуті в ній цінні навички, варті уваги курси за вибором. Бадьорі й вичерпні відповіді магістрантки надихнули бакалаврантів і на виконання наукових досліджень, і на вступ до магістратури кафедри української філології.

Співпраця з МАН Київщини

          08.10.2024 викладачі кафедри української філології долучилися до настановної сесії Малої академії наук Київщини, поділилися досвідом наукових досліджень, запросили учнівську молодь до співпраці на заняттях наукових гуртків кафедри, участі в конференціях та публікування наукових праць у збірниках КНЛУ. Взаємодія з учнівською молоддю – важлива запорука неперервного розвитку науки, зв’язку між поколіннями та поширення науково-педагогічного досвіду.

Готуємося працювати у сучасній школі із сучасними учнями

 Завершився перший тиждень виробничої практики з української мови та літератури у наших студентів та студенток четвертого курсу.

           Майбутні учителі спілкувалися з учителями-професіоналами, спостерігали уроки, знайомилися з учнями, проводили свої перші навчальні заняття з української мови та літератури.

Марія Пасічник:

– Сучасні учні – це покоління творчих і сміливих людей, які вільно користуються новими підходами до навчання. Вони вміють знаходити баланс між навчанням і розвитком власних талантів, що робить їх успішними в різних сферах життя.

Софія Телюк:

– Бути вчителем – знаходити спосіб втілити задум уроку, навіть за умов, коли все іде шкереберть. Найважливіше – фокус на учнях, їхня увага, їхні потреби та активна співпраця з ними.

Діана Чернявська:

– Робота з учнями – завжди цікаво, адже кожен урок – нові відкриття. Мої яскраві моменти педагогічної практики – бачити, як учні здобувають упевненість у своїх силах, нових уміннях. Коли вони активно висловлюють свої думки, дискутують та допомагають одне одному, коли їхні очі сяють, а ти відчуваєш, що твої зусилля і час не марні, твій пошук, планування, підготовка дають свій результат.

Світлана Годинчук:

– Сучасні учні швидко адаптації до всього нового!

Сучасний учитель – майстер балансу традицій та інновацій! Радію, що сучасні підручники стають усе якіснішими, а ми все більше пропонуємо інтерактивні завдання нашим учням.
Хочу навчитися обирати найефективніший, найкоротший, найпростіший шлях до результату, хочу вміти майстерно володіти результативними технологіями: як класичними, так інноваційними.

Вікторія Атаманчук:

– Учителювання – це не просто передача знань, а мистецтво надихати, розвивати та підтримувати учнів у їхньому прагненні до пізнання. Учителі формують не лише розум, але й серце та характер кожної людини.

Світлана Шевчук:

– Професія вчителя є надзвичайно відповідальною, але водночас приносить величезне задоволення. Можливість ділитися знаннями, бачити, як учні розвиваються і здобувають нові знання, надає натхнення працювати ще більше. Це професія, яка вимагає терпіння, творчого підходу та постійного самовдосконалення.

Лілія Королькова:

– Нове покоління точно відрізняється від нас, і це чудово.

Сучасні учні вміють користуватися новим технологіями, творити, шукати альтернативні способи розвʼязання ситуацій. Ці діти водночас вміють поважати та слухати старших.

Здається, що вони можуть бути неуважними чи розсіяними, але у важливі моменти вони стають сконцентрованими та зібраними.

Війна внесла корективи у їхнє життя, і речі, які можуть лякати, стали реальністю. Сучасні учні — це діти, які не мали б бачити війни, але їм довелося адаптуватися та звикнути навчатися та зростати під час повітряних тривог.

Катерина Лифар:

-Завдання школи – не сухі знання давати, а навчати вчитися.

Робота з учнями – це перш за все про чесність і щирість, діти дуже легко зчитують фальшивість.

Навіть якщо креативний усі 45 хвилин уроку, то усе одно для дітей залишитесь одним серед тисячі вчителів. І лише якщо Ви по справжньому вірите, надихаєте і підтримуєте учнів попри все – станете ЄДИНИМ з тисячі, тим до кого завжди буде бажання повернутися (за порадою, підтримкою чи просто тому, що біля Вас добре) !

Ps. Діти завжди в нас вірять, наше завдання – не підірвати цю віру.

На цих світлинах мої цінні моменти: на першому – люди, які колись зберегли мою віру в себе і силу освіти, а друге про моїх учнів та учениць, яких прагну не розчарувати.

         

          О.А. Попова,

          доцент кафедри української філології КНЛУ.

Виробнича практика - важливий етап професійного становлення вчителів-магістрів

У наших магістрантів другого року навчання триває виробнича практика з української мови та літератури.

Майбутні учителі української та англійської мови, української літератури напередодні професійного свята поділилися з нами своїми міркуваннями про стан освіти, сучасних учнів і свою практичну діяльність.

           Софія Погоріла:

— Сучасні учні не вчаться лише тому, що «так треба». Вони готові вас слухати лише тоді, коли це їм потрібно чи особисто цікаво.

Мій найяскравіший момент практики — перша зустріч і перший урок, коли одинадцятикласники почали ставити запитання, захопившись обговоренням матеріалу. Це відчуття, ніби ти дійсно змогла зробити щось важливе, було надзвичайним!

            Олександр Скляренко:

— Мене вражає допитливість одинадцятикласників, їхнє бажання не просто виконати завдання, а глибше зрозуміти тему і поставити неочікувані запитання. Це робить мою роботу цікавою і натхненною.

Працюючи поруч із вчителями, я відчуваю, що їхня справжня сила — не лише у фахових знаннях, а в мудрості, виваженості, увазі до кожного, здатності мотивувати та створити умови, щоб усі розкрили свої найкращі якості. Сучасні учні дивують своєю обізнаністю в технологіях і швидкою роботою з інформацією, їх цікавлять не стільки знання, факти, скільки підтримка і можливості формувати власні ідеї і думки.

Ця практика дозволяє все більше утвердитися, що викладання — це не просто професія, а можливість впливати на майбутнє, допомагаючи молоді розвивати їхні навички та інтереси. Сучасна школа швидко змінюється, впроваджуючи новітні технології, і я вірю, що її майбутнє полягає в інтеграції інновацій із традиційними методами навчання, щоб підготувати учнів до викликів майбутнього.

            Денис Александров:

— Я вже рік працюю учителем. Це величезний досвід. Було добре, було складно, але позитивного у моїй роботі набагато більше!

Найприємніше працювати, коли знайомий з учнями ближче, коли налагоджені доброзичливі стосунки і знайдено індивідуальні ключики. Моя робота — щодня мотивувати моїх учнів, підтримувати в них ініціативу у навчанні. Цінно, що поруч зі мною колеги-учителі, я можу спостерігати за їхньою роботою, орієнтуватися на позитивні приклади і завжди у складних ситуаціях отримати консультацію.

Напрацьовую свої стратегії навчання сучасних учнів: враховую, що вони мають дещо слабшу концентрацію уваги, зосередженості на діяльності, але значно більший творчий потенціал і потребу в самовираженні, ніж у старші покоління. Не варто ігнорувати й наш виховний вплив, і цінності, на яких формуємо сучасну молодь.

Я вірю, що в майбутньому наша освіта обовʼязково успішно подолає всі наявні виклики і виховуватиме самостійні та сильні особистості, які здатні мислити та рухати суспільство вперед!

           О. А. Попова,

          доцент кафедри української філології КНЛУ.

Лекція директора Програми інтенсивної англійської з Південно-східного Міссурійського університету доктора Бреани Волінг

          4.10.2024 здобувачі ступенів освіти бакалавра й магістра кафедри української філології приєдналися до публічної лекції директора Програми Інтенсивної англійської  з Південно-східного Міссурійського університету доктора Бреани Волінг на тему «Writing. Teaching assistants ask good questions». Слухачі мали змогу обговорити нові тенденції у застосуванні письмових завдань на уроках англійської мови, а також обговорили загальні актуальні питання академічної доброчесності у виконанні письмових робіт та їхню роль у розвитку комунікативних і мовних компетентностей здобувачів освіти. Дякуємо за цінний досвід професійної комунікації.

Навчаємося разом з практиками

          25 жовтня 2024 року до магістрів першого курсу на практичне заняття з курсу “Методики навчання української мови та літератури” завітала важлива гостя — учитель-практик Тетяна Іванівна Кушнір. Пані Тетяна 14 років працює в Українському колежі ім. В.Сухомлинському (зараз ліцей № 272), має звання “старший вчитель”, захистила дисертацію з методики навчання української мови, щорічно разом з колегами керує практикою студентів КНЛУ і радо ділиться практичним досвідом із майбутніми учителями.

          На занятті студенти змогли поглибити уміння орієнтуватися в сучасних нормативних документах навчання української мови і літератури. Можливість поставити запитання і почути роз’яснення багатьох моментів щодо вибору модельних програм і підручників, створення навчальних програм у конкретному закладі освіти була надзвичайно цінною для магістрантів. Цікавим доповненням зустрічі стало знайомство магістрантів з особливостями науково-педагогічного проєкту «Інтелект України», адже за ним навчаються окремі класи, куди студенти можуть прийти на практику.  Студенти змогли обговорити з пані Тетяною своє розуміння місця і ролі програм, підручників і методичного забезпечення у роботі вчителя.

          Магістранти виявили щире захоплення від роботи з пані Тетяною, відзначили її фаховість і сучасність у педагогічних підходах і міркуваннях про освіту.

Публічна лекція к.філол.н., доцента КНУ імені Тараса Шевченка О.Бас-Кононенко на тему "Звукове "обличчя" української мови в контексті проблем лінгвістики і поза ними"

          25.09.2024 здобувачі освіти й працівники кафедри української філології доєдналися до публічної лекції к.філол.н., доцента КНУ імені Тараса Шевченка О.Бас-Кононенко на тему «Звукове «обличчя» української мови в контексті проблем лінгвістики і поза ними».  Саме звучання надає українській  мові чарівности, мелодійности, неповторности, визначає нашу ідентичність в полілозі мов і культур та в протистоянні з ворогом. Вчителі української мови й літератури мають надавати особливого значення формуванню культури звукового мовлення в школярів. Дякуємо за цікаву лекцію й дискусію!

 

                               28 жовтня 2024 року в КНЛУ стартує І-й етап ХХV Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика 

Кафедра української філології КНЛУ запрошує студентів усіх курсів Київського національного лінгвістичного університету до участі в конкурсі знавців української мови. 
 
Цьогоріч конкурс відбуватиметься в дистанційній формі.  
 Для того, щоб подати заявки для участі в конкурсі, потрібно до 29 жовтня 2024 року попередньо зареєструватися, надіславши заявку в Teams (приватним повідомленням) Пашинській Людмилі Михайлівні. 
 
Відкриття конкурсу з оголошенням умов його проведення, а також перший дистанційний етап відбудеться 30 жовтня 2024 року о 15:00 онлайн на платформі Microsoft Teams. 
 
За деталями та довідками щодо умов проведення конкурсу звертайтеся на електронну адресу кафедри української філології  kaf.ufs@knlu.edu.ua.

                                                                          Щиро запрошуємо всіх охочих!
                                                                                      Бажаємо успіхів!

Майстер-клас директора бібліотеки КНЛУ Л.І. Скуратовської на тему "Електронні ресурси бібліотеки КНЛУ"

          23.09.2024 директор бібліотеки Л.І. Скуратовська провела здобувачам освіти 1 курсу за ОП  «Українська мова і література, англійська мова» другого (магістерського) рівня освіти майстер-клас на тему «Електронні ресурси бібліотеки КНЛУ», під час якого показала, які закордонні наукометричні бази рекомендує КНЛУ для пошуку наукової літератури для досліджень, як знайти цікаві курси для неформальної освіти, як користуватися репозитарієм університету та іншими ресурсами бібліотеки.

Працюємо й навчаємося доброчесно. Бесіда з магістрантами 1 курсу на тему "Академічна доброчесність як засада цивілізованої освітньо-наукової діяльности"

          16.09.2024 обговорили з магістрантами-першокурсниками засади академічної доброчесности в освітньому середовищі КНЛУ, перерахували можливі види порушень та форми відповідальности за них, з’ясували способи запобігання таким порушенням. Дійшли висновку, що в правовому суспільстві кожен/-на має поважати права й здобутки інших.

Гостьова лекція Ірини Федів на тему "Духовність. Освіта. Культура. Звитяга. Родина Шухевичів у національному вимірі"

          13.09.2024 гостьову лекцію на тему «Духовність. Освіта. Культура. Звитяга. Родина Шухевичів у національному вимірі» майбутнім вчителям – здобувачам освіти за бакалаврською та магістерською освітніми програмами кафедри української філології – прочитала заступниця директора Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття Ірина Федів. Обговорили важливість усвідомлення того, що освітяни мають бути культурними й духовними світочами нації, її натхненниками, захисниками, будівничими. Дякуємо за цікаве занурення в епоху становлення української національної культури й освіти.

 

Гостьова лекція Тетяни Тищук - учителя української мови та літератури - на тему "Використання засобів візуалізації на уроках української словесности"

          Цікавезну гостьову лекцію – майстерку на тему «Використання засобів візуалізації на уроках української словесности» провела нашим студентам чарівна пані Тетяна Тищук, учитель української мови та літератури вищої категорії Києво-Печерського ліцею #171 «Лідер». Обговорили й спробували самі різні форми асоціативного й логічного зображення матеріалу, поміркували над перевагами такого способу впорядкування знань, оцінили роль мемів в удоступненні й запам’ятовуванні сухих мовних закономірностей, згадали й штучний інтелект: які можливості відкриває і на які ризики наражає це потужний магічний візуалізатор… Щиро дякуємо Тетяні Миколаївні за цікавий особистий педагогічний досвід, відверте спілкування, непідробну «візуалізацію» того, яким натхненним, творчим, завзятим і щасливим від своєї роботи може бути сучасний вчитель. Тішимося запрошенням студентів на практику до Києво-Печерського ліцею #171 «Лідер» з можливістю подальшого працевлаштування. Бути не менторами, а саме лідерами, впливовцями, друзями учнівської молоді – приємно й почесно.

 

          Баган М.П.,

          професор кафедри української філології КНЛУ.

  

Запрошуємо на відкриту лекцію кандидата педагогічних наук, доцента кафедри української філології Олени Попової "Інтерактивні технології у навчанні української мови та літератури"

          Запрошуємо на відкриту лекцію кандидата педагогічних наук, доцента кафедри української філології Олени Попової «Інтерактивні технології у навчанні української мови та літератури», що відбудеться 23 серпня о 8.30.

Приєднатися можна за покликанням
 

Майстер клас Олександра Черкаса на тему "Нетривіальні технології вивчення української словесності в НУШ"

          15 серпня 2024 р. до студентів кафедри української філології завітав учитель, автор подкастів, відвертих мережних розмов про мову й літературу, волонтер, фіналіст національної премії «Global Teacher Prize Ukraine» Олександр Черкас. Предмет розмови – незвичні сучасні методи й форми навчання української словесности в середній і старшій школі з урахуванням зацікавлень сучасної молоді. Як зробити навчання легким і захопливим, як наблизити класиків до школярів, зацікавити їх творами минулих століть, мотивувати не лише до прочитання текстів, а й до власної творчости на основі осмислення класики? Чим захопити учнів у класі без жодних технічних засобів? Де черпати наснагу, щоб не зазнати емоційного вигорання? Погодьтеся, завдання не прості, але якщо любити свою справу, бути щирим із учнями, відкритим до пошуків, пригод і нових ідей – навчання заграє барвами й здивує результатами. Дуже вдячні за цю відверту й насичену майстерку нашому гостеві.

 

Баган М.П.,

професор кафедри української філології КНЛУ.

  

          15 серпня об 11.50 в ауд. 343 відбудеться майстер клас Олександра Черкаса на тему «Нетривіальні технології вивчення української словесності в НУШ».

          Олександр Черкас – учитель української мови та літератури, зарубіжної літератури в Київському військовому ліцеї та Всеукраїнській школі онлайн, учитель-волонтер у Schooltogo, засновник, голова та ідейний мрійник ГО «Не цькуй», фіналіст національної премії «Global Teacher Prize Ukraine» 2018 року – поділиться секретами, як зробити вивчення мови й літератури захопливим і незабутнім.

          Запрошуємо всіх зацікавлених!

Відкрита лекція провідної української термінографині Ольги Кочерги на тему "Термін, його народжування і життя у фаховій та загальній мові"

          5 липня 2024 р. студенти й викладачі кафедри взяли участь у відкритій лекції провідної української термінографині Ольги Кочерги на тему: «Термін, його народжування і життя  у фаховій та загальній мові».  Високоповажана гостя розповіла про процеси поставання та поширювання термінів, взаємодію динамічних термінів та застандартованої номенклатури, плюси та мінуси запозичування чужомовних термінів та терміносполук. Дякуємо за цінний досвід редагування типових помилок у термінотворенні та вжитку термінів.

Вебінар Марка Д. Чайлдресса, менеджера з термінології SAP SE на тему "Управління корпоративною термінологією"

          3 липня 2024 р. о 18 год. студенти й викладачі кафедри доєдналися до вебінару Марка Д. Чайлдресса, менеджера з термінології SAP SE на тему: «Управління корпоративною термінологією», на якому обговорили питання: як і навіщо регулювати термінологію, якою вона має бути для успішної роботи компанії, чому важливо стандартизувати термінологію. Вельми цінним був практичний досвід термінологійної роботи в іноземній компанії SAP SE.